Методичні рекомендації щодо ролі методичної служби в забезпеченні готовності закладів середньої освіти до роботи в Новій українській школі

Провідною метою кожної освітньої реформи, в тому числі нинішньої, є підвищення якості освіти. Напрямками , які забезпечують якість початкової ланки загальної середньої освіти є:

• повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей молодшого шкільного віку;
• різнобічне використання досягнень дошкільного періоду;
• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;
• впровадження методик особистісно і компетентнісно зорієнтованого навчання, виховання і розвитку молодших учнів;
• технологічність методик навчання;
• моніторинговий супровід освітнього процесу;
• адекватна підготовка педагогічних кадрів тощо.

Значна роль у цьому питанні належить методичним службам.

Адже саме вони можуть вплинути на організацію підготовки вчителів до роботи в Новій українській школі та стати координаторами педагогіки партнерства (співробітництва) між всіма учасниками освітнього процесу, яка ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою є створення нового гуманного суспільства, вільного від тоталітаризму і офіціозу.

Тож, організація роботи методичної служби має бути спрямована на подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу:

• забезпечення свободи педагогічної творчості та відсутність адміністративного контролю;
• створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини, орієнтація на інтереси та досвід учнів, забезпечення активності учнів у освітньому процесі;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству

Варто пам’ятати, що метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, до себе, до інших людей), соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

• виховання не зводиться до окремих виховних занять;
• створення виховного середовища залучається весь колектив школи;
• учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;
• плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;
• співробітництво з позашкільними закладами освіти;
• активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;
• налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.