Про проведення інформаційної кампанії «СтопБулінг»

З метою запобігання в учнівському середовищі будь-яких проявів насильства Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги у Сумській області в межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» ініціює проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії «СтопБулінг».

Просимо сприяти у залученні фахівців місцевих центрів та бюро правової допомоги Сумської області до проведення загальношкільних батьківських зборів та здійснення правопросвітницьких заходів із вищезазначеної тематики протягом 2018/2019 навчального року.

Звертаємо увагу на посилення профілактичної роботи з попередження насильства щодо дітей у закладах освіти, зокрема, таких його проявів, як булінг, мобінг, кібербулінг. Тільки в минулому навчальному році до практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти області надійшло 3 136 запитів від учасників освітнього процесу з цієї проблеми: 666 від батьків, 900 від педагогів, 75 від зацікавлених осіб, 1 495 від дітей.

Профілактична робота в закладі освіти має на меті попередження негативного впливу булінгу на психологічне здоров’я дитини, оскільки емоційні, поведінкові й фізіологічні наслідки знущання впливають на здатність дитини фокусуватися на академічних завданнях, на її задоволеність життям, взаємодію зі школою і впевненістю в собі. Загалом, наслідки цькування тяжкі і для постраждалих осіб, і для свідків, і для тих, хто здійснював насилля: це і можливі психічні розлади, і погіршення інтелектуальних здібностей, і захворювання невротичного характеру, і зниження імунітету, і головні болі, і думки про вбивство агресорів і вчинення суїциду. Мають місце і соціальні наслідки: ізоляція та антисоціальна поведінка (девіантна, адиктивна, деліквентна), проблеми зі спілкуванням у дитячому та дорослому житті, низька спроможність до кар’єрного зростання, алкоголізм, наркоманія, злочинність.

Основою профілактичної роботи має стати ґрунтовний аналіз якості профілактичної роботи закладу з попередження насилля, булінгу, мобінгу. Для цього необхідно комплексно вивчити питання за допомогою наступних методів: аналіз проведеної роботи; спостереження за міжособистісною поведінкою учнів; опитування (анкетування) всіх учасників освітнього процесу; психологічної діагностики мікроклімату, згуртованості класних колективів та емоційних станів (стану благополуччя) учнів; соціальне дослідження наявності реферетних груп та відторгнених у класних колективах; визначення рівнів тривоги та депресії в учнів.
Зауважимо, профілактична робота в сучасній школі – це спільна відповідальність педагогічних працівників, адміністрації та батьків. Вона передбачає необхідність розробки і прийняття комплексу заходів, що охоплюватимуть усі аспекти життєдіяльності освітньої установи та залучення до цього процесу всіх зацікавлених сторін, а саме:
1. Контроль вчителів за поведінкою дітей, взаємостосунками між дітьми (на перервах, у дворі школи). Дорослі, які працюють у дитячих колективах, повинні вчасно визначати ознаки мобінгу і своєчасно на них реагувати. Не можна недооцінювати ситуацію, приймаючи ситуації булінгу, мобінгу за пустощі. У противному випадку матиме місце феномен «втраченого моменту». «Втрачений момент» трапляється ще в початковій школі, коли дорослі мають втрутитися та зупинити насилля, пояснити, як називаються ті чи інші вчинки, показати, як слід вирішувати конфлікти. Булінг виростає із замовчування та неправильної інтерпретації подій («хлопчики завжди б’ються» чи «дівчатка скрізь пліткують»). Важливо подолати і стереотип, що розказувати про несправедливі чи неправомірні дії – це стукацтво. Дитина має чітко розуміти, чим відрізняються повідомлення про злочин та наклеп (надання неправдивої інформації).
2. Робота класного керівника. Необхідно припиняти будь-які прояви глузування, насилля, цькування і просто нетолерантного ставлення у класі. Застосовувати виключно безоцінкове судження, спрямовувати свою роботу на об’єднання класу, згуртування учнів. Важливо розробити спільно з учнями правила поведінки у класі і слідкувати за їх дотриманням. Класному керівнику, можливо за участю практичного психолога, соціального педагога, необхідно проводити класні години з теми «мобінг, булінг», розповідати учням про наслідки насилля, цькування, про відповідальність за такі дії і формувати в них ефективні стратегії поведінки в подібних ситуаціях, учити, як захистити себе і допомогти іншому. За даними ЮНІСЕФ, діти, поінформовані з цих питань, на 30% краще розуміють визначення боулінгу і частіше реагують на нього відповідними діями.

Інформацію про булінг, його наслідки та можливі дії для подолання цієї проблеми можна знайти на веб-сайт www.stopbullying.com.ua. Інформація подається в інтерактивній та відповідній до віку дітей формі. Сайт містить також важливу інформацію про ознаки булінгу, способи його попередження, а також варіанти реагування на нього для батьків та вчителів. На сайті пропонуються альтернативні булінгу види поведінки: скейтбординг, блогінг або діджеїнг.

Досить важливим є запровадження у практику роботи класного керівника антибулінгових програм, з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України (режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibuling.

Зауважимо, у 2018 році Україна вперше буде долучена до міжнародного дослідження PISA, у якому передбачено анкетування учнів, адміністрації закладів освіти щодо стану соціального благополуччя та безпеки освітнього середовища.

3. Допомога психологічної служби. Працівники шкільної психологічної служби мають проводити діагностику стану психологічного клімату класу, виявляти дітей, які зазнали або можуть піддаватися мобінгу зі сторони своїх однокласників. Звичайні діалоги, спостереження під час освітнього процесу, анонімні анкетування, консультації з участю дітей, батьків і педагогів здатні виявити явні проблеми. За наслідками діагностичного дослідження необхідно спланувати системну або профілактично-просвітницьку, або вже корекційно-розвивальну роботу з класом, окремими учнями. Із цією метою необхідно застосовувати професійний інструментарій (тренінгові програми, сучасні технології психологічного впливу, корекції та психотерапії), які пройшли експертизу та рекомендовані до використання в закладах освіти. Розпочинати цю роботу необхідно з учнями молодшого шкільного віку, опираючись на результати соціометрії.

Важливим аспектом у роботі спеціалістів служби має стати формування професійної готовності (навчання і підтримка) педагогічного колективу, керівництва, усіх працівників закладу освіти до реагування на випадок насильства і систематичної роботи щодо профілактики.

4. Співпраця з батьками щодо виявлення фактів цькування, приниження, знущань щодо дитини, відслідковування стану дитини, щоб оперативно зреагувати на прояви булінгу.
5. Залучення учнів і батьків до планування і реалізації заходів щодо покращення соціально-психологічного клімату в закладах освіти, профілактики насильства; проведення серед них інформаційно-просвітницької роботи.

6. Уведення факультативів та курсів соціально-психологічної спрямованості, що сприяють формуванню в учнів особистісних і соціальних (життєвих) навичок для розвитку і підтримки здорових міжособистісних відносин без насильства і дискримінації.

7. Упровадження програм примирення (медіація, коло) серед однолітків шляхом створення в закладах освіти Служб порозуміння. У минулому навчальному році такі служби функціонували в 40 закладах освіти області. Учнями-медіаторами під керівництвом практичних психологів, соціальних педагогів проведено 219 «кіл примирення» та 125 медіацій. Як зазначають керівники закладів, це сприяло зниженню кількості конфліктів, формуванню ненасильницької поведінки дітей та підлітків.

Під час реалізації зазначеного комплексу заходів із профілактики насильства потрібно враховувати специфіку конкретного закладу, поточну обстановку, основні проблеми та можливості для їх вирішення.

Сукупність усіх цих факторів сприятиме створенню такого освітнього середовища, де зменшується ймовірність виникнення насильницьких відносин між учасниками освітнього процесу і підвищується здатність ефективно запобігати конфліктним ситуаціям, реагувати на них.